Навчальна програма для 10-11 класів інформаційно-технологічного профілю Пояснювальна записка - страница 2




^ Для забезпечення профільного рівня вивчення інформатики необхідні такі про­грамні засоби:

    1. Операційна система (MS Windows, Linux)- для засвоєння правил роботи з системою вве­дення-виведення інформації, її збереження на зовнішніх носіях, роботи в глобальній мережі Інтернет, роботи з графічними та відео зображеннями тощо.

    2. ^ Пакет офісних програм (MS Office, Open Office) - для засвоєння за допомогою комп’ютера правил роботи з текстовою, графічною та відеоінформацією; структурування, редагування, впорядкування, пошуку та зберігання ін­формації в електронних таблицях і базах даних.

    3. ^ Векторний і растровий графічний редактор (GIMP, Photoshop, CorelDraw) - для засвоєння правил побудови малюнків, схем, креслень, анімацій тощо за допомогою комп’ютера.

    4. Середовище однієї з мов програму­вання (Free раsсаl, С++, Visual Basic, Delphi тощо) - для створення та на­лагодження власних програм.

    5. Середовище об’єктно-орієнтованого проектування мовою UML (Visual Paradigm, Poseidon тощо) - для проектування архітектури об’єктно-орієнтованих програм.

    6. Редактор потокових презентацій (Flash) - для створення потокових презентацій.

    7. Редактор веб-сайтів (MS FrontPage, Dreamveawer тощо) - для автоматизованої розробки веб-сайтів.

    8. Засоби для роботи в Інтернеті (веб-браузер Internet Explorer, Mozilla, Chrome тощо, поштовий клієнт Outlook Express, The Bat тощо, служба обміну миттєвими повідомленнями Skype, ICQ тощо) – для навчання роботі в Інтернеті.



Серед засобів кожної категорії учитель може вибирати будь-які на власний розсуд.

^ Програма профільного вивчення інформатики

Лінія «Алгоритмізація та програмування»

10 клас


^ Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Розділ «Основи алгоритмізації та об’єктно-орієнтованого програмування», 100+5 годин

І семестр (48 год. (46+2 рез.), 3 год. на тиждень )

Тема 1: «Основні поняття алгоритмізації», 4 години

^ Зміст навчального матеріалу:

поняття алгоритму; властивості алгоритмів; способи представлення алгоритмів; базові алгоритмічні структури; типи алгоритмів; виконавець та система команд виконавця; формальне виконання алгоритму; аргументи, результати, проміжні величини


^ Практичні роботи:

«Способи подання алгоритмів»

«Базові алгоритмічні структури. Типи алгоритмів»

називає: основні поняття алгоритмізації, властивості алгоритмів, способи представлення алгоритмів, базові алгоритмічні структури, типи алгоритмів, аргументи, результати, проміжні величини

наводить: власні приклади алгоритмів та виконавців алгоритмів, аргументів, результатів, проміжних величин

розпізнає: відмінність між різними базовими алгоритмічними структурами та типами алгоритмів, аргументами, результатами, проміжними величинами

характеризує: задані алгоритми за типами, способами представлення

описує: задані алгоритми різними способами

пояснює: сутність поняття виконавця алгоритму та системи команд виконавця, сутність поняття формального виконання алгоритму, виконання дій заданого алгоритму, поняття аргументу, результату та проміжної величини

формулює: означення алгоритму, базових алгоритмічних структур, характерні ознаки різних типів алгоритмів, аргументів, результатів та проміжних величин

обґрунтовує: наявність тих чи інших базових алгоритмічних структур у заданому алгоритмі, належність конкретного алгоритму до відповідного типу, коректність дій при виконанні заданого алгоритму, наявність у заданому алгоритмі аргументів, результатів та проміжних величин

порівнює: різні способи представлення алгоритмів, різні алгоритми за типами, змінні як аргументи, результати та проміжні величини

класифікує: алгоритми за способами представлення та за типами, змінні як аргументи, результати та проміжні величини

аналізує: належність заданих алгоритмів до тих чи інших типів, визначення змінних як аргументів, результатів або проміжних величин, власні помилки і помилки інших учнів при виконанні завдань та під час відповідей на запитання учителя

оцінює: складність виконуваних завдань, коректність власних відповідей та відповідей інших учнів

висловлює судження: щодо належності заданої послідовності дій поняттю алгоритму та наявності у ній всіх його властивостей, наявності у заданих алгоритмах тих чи інших базових алгоритмічних структур, належності заданих алгоритмів тим чи іншим типам, належності змінних заданого алгоритму до аргументів, результатів або проміжних величин

розв’язує: завдання по представленню заданих алгоритмів різними способами, визначенню у заданих алгоритмах аргументів, результатів та проміжних величині

спостерігає: за виконанням завдань іншими учнями, аналізуючи їх відповіді

використовує: власні знання і рекомендації учителя для виконання завдань

дотримується правил: опису алгоритмів різними способами з використанням відповідних базових структур

^ Тема 2: «Моделі та моделювання», 2 години

Зміст навчального матеріалу:

поняття моделі та моделювання; класифікація моделей; інформаційна модель; математична модель як різновид інформаційної моделі; етапи розв’язування задач на комп’ютері


^ Практичні роботи:

«Побудова інформаційної та математичної моделі»


називає: класи моделей, етапи розв’язування задач на комп’ютері

наводить: приклади моделей

розпізнає: класи моделей

характеризує: класи моделей, окремі етапи розв’язування задач на комп’ютері

описує: моделі за класами, інформаційну модель, математичну модель, запропонованих задач

пояснює: смисл моделювання та його прикладне значення

формулює: поняття моделі, моделювання, інформаційної моделі, математичної моделі

обґрунтовує: належність конкретних моделей до відповідних класів, послідовність етапів розв’язування задач на комп’ютері, необхідність створення інформаційної та математичної моделі задачі

порівнює: різні класи моделей

класифікує: конкретні приклади моделей

аналізує: належність конкретних моделей до відповідних класів, необхідність створення інформаційної та математичної моделі задачі для наступного її розв’язування, доцільність певних етапів розв’язування задачі на комп’ютері для кожного конкретного прикладу

оцінює: складність запитань вчителя, повноту відповідей як власних так й інших учнів класу

висловлює судження: щодо місця та ролі моделей та моделювання у різних сферах діяльності людини, доцільності розбиття моделей на класи, логічної послідовності поетапного розв’язування задач на комп’ютері

розв’язує: запропоновані вчителем завдання щодо визначення класу заданої моделі, створення інформаційної та математичної моделі

спостерігає: за логікою послідовності викладення матеріалу, за коректністю відповідей учнів

використовує: набуті знання і навички для виконання поставлених вчителем завдань як на уроках інформатики, так і на уроках з інших предметів

дотримується правил: створення інформаційної та математичної моделі, визначення етапів розв’язування задач на комп’ютері

^ Тема 3: «Мови програмування», 2 години

Зміст навчального матеріалу:

мова програмування як один із способів представлення алгоритму; класифікація мов програмування; елементи мови програмування



називає: різні мови програмування, класи мов програмування

наводить: приклади мов програмування, перелік класів мов програмування

елементів мови програмування

розпізнає: різні мови програмування та їх призначення, до якого класу відноситься конкретна мова програмування; елементи мови програмування

характеризує: мову програмування як один із способів представлення алгоритму, особливості різних класів мов програмування, особливості мови програмування, що вивчається

описує: призначення мов програмування, ознаки різних класів мов програмування

пояснює: призначення окремих мов програмування, ознаки окремих класів мов програмування

формулює: поняття класів мов програмування

обґрунтовує: наявність великої кількості різних мов програмування, ознаки окремих класів мов програмування, необхідність розробки різних середовищ програмування, призначення середовищ програмування

порівнює: особливості різних мов програмування

класифікує: мови програмування

аналізує: значення коректного вибору мови програмування для розв’язання поставленої задачі

оцінює: ефективність вибору мови програмування при розв’язуванні поставленої задачі

висловлює судження: щодо необхідності створення різних мов програмування, необхідності та раціональності поділу мов програмування на класи

розв’язує: завдання щодо ідентифікації тексту програми відповідно до мови програмування, якою вона представлена

використовує: набуті знання для виконання поставлених вчителем завдань

дотримується правил: виконання тестових завдань

показує на комп’ютері: уміння щодо виконання тестових завдань

^ Тема 4: «Основи об’єктно-орієнтованого програмування. Робота у середовищі програмування», 6 годин

Зміст навчального матеріалу:

основні особливості середовища розробки, візуальне конструювання, структура проекту; структура модуля; події; збереження та запуск проекту; компіляція; етапи розробки проекту; етапи проектування форми; проект як сукупність алгоритмів процедур обробки подій; кодування; налагодження; тестування


^ Практичні роботи:

«Створення, збереження, запуск проекту за заданим зразком»

«Налагодження та тестування проекту за заданим зразком»



називає: елементи візуального конструювання проектів, складові середовища програмування, етапи розробки проекту, етапи проектування форми

наводить: приклади етапів розробки проекту, етапів проектування форми

розпізнає: приклади програм, реалізованих у середовищі розробки, компонентів для введення та виведення інформації

характеризує: особливості використання мови об’єктно-орієнтованого програмування

описує: загальний вигляд середовища програмування, структури проекту

пояснює: правила оформлення проекту, алгоритм проектування форми

формулює: етапи розробки проекту, етапи проектування форми, поняття про об’єкт, властивості та події

обґрунтовує: доцільність використання середовища програмування для розробки проектів

порівнює: проекти, розроблені за допомогою середовища об’єктно-орієнтованого програмування та без його використання

класифікує: етапи розробки проекту у середовищі об’єктно-орієнтованого програмування

аналізує: переваги та недоліки використання середовища об’єктно-орієнтованого програмування

оцінює: результати роботи реалізованого у вигляді проекту розробленого алгоритму для власних тестів у середовищі програмування

висловлює судження: щодо доцільності та коректності використання середовища програмування для конкретних задач

розв’язує: завдання по реалізації та тестуванню підготовлених вчителем алгоритмів з використанням операторів присвоювання, компонентів введення і виведення інформації, арифметичних виразів у середовищі програмування

спостерігає: за покроковим виконанням реалізованих у вигляді проекту запропонованих вчителем лінійних алгоритмів, за реалізацією проекту у середовищі програмування.

використовує: можливості середовища програмування для налагодження проектів, запропонованих вчителем, при введенні початкової та при виведенні результуючої інформації

дотримується правил: роботи за комп’ютером, реалізації алгоритмів у вигляді проекту з використанням середовища програмування

показує на комп’ютері: виконання створеного проекту на основі запропонованих вчителем завдань, компоненти для введення початкової інформації, виведення результуючої інформації, виконання проекту для власних розроблених вхідних даних у середовищі програмування

^ Тема 5: «Лінійні алгоритми. Введення та виведення даних», 12 годин

Зміст навчального матеріалу:

поняття змінної; ім’я та тип змінної; опис стандартних типів змінних; арифметичні операції; правила запису арифметичних виразів; стандартні функції; оператор присвоювання; можливості введення та виведення інформації; використання текстових файлів для введення та виведення інформації;

поповнення власної бібліотеки навчальних завдань


^ Практичні роботи:

«Побудова лінійних алгоритмів та їх реалізація у вигляді програм (проектів)»,

«Побудова лінійних алгоритмів та їх реалізація у вигляді програм (проектів) з використанням текстових файлів»


^ Лабораторні роботи:

«Розробка власних лінійних алгоритмів та їх реалізація і тестування у середовищі програмування»

«Розробка власних лінійних алгоритмів та їх реалізація і тестування у середовищі програмування з використанням текстових файлів»

називає: арифметичні операції, стандартні функції, оператори присвоювання, можливості введення та виведення інформації, текстові файли як один із способів введення та виведення інформації

наводить: перелік стандартних типів змінних, приклади лінійних алгоритмів, арифметичних виразів, оператора присвоювання, можливостей введення і виведення інформації, текстових файлів для введення та виведення інформації

розпізнає: відмінність між іменем та типом змінної, різні стандартні типи змінних, арифметичні операції, арифметичні вирази, стандартні функції, оператор присвоювання, способи введення та виведення інформації, текстові файли для введення та виведення інформації

характеризує: особливості різних стандартних типів змінних, арифметичні операції, правила запису арифметичних виразів, призначення оператора присвоювання, призначення способів введення та виведення інформації, текстові файли як один із способів введення та виведення інформації

описує: стандартні типи змінних, загальний вигляд оператора присвоювання, можливості введення та виведення інформації, виклик стандартних функцій, процес використання текстових файлів для введення та виведення інформації

пояснює: поняття змінної, відмінність між іменем та типом змінної, призначення різних стандартних типів змінних, правила запису арифметичних виразів мовою програмування, оператора присвоювання, можливості введення і виведення інформації, схеми лінійного алгоритму, принцип виконання оператора присвоювання, принципи використання текстових файлів для введення та виведення інформації, результати роботи реалізованого у вигляді програми (проекту) розробленого алгоритму для запропонованих тестів

формулює: означення змінної, імені та типу змінної, означення арифметичного виразу, лінійного алгоритму

обґрунтовує: необхідність використання різних типів змінних для запису алгоритму у вигляді програми, пріоритетність виконання арифметичних операцій, особливості виклику стандартних функцій, переваги використання текстових файлів для введення та виведення інформації, значення тестування реалізованих у вигляді програми (проекту) розроблених лінійних алгоритмів

порівнює: типи змінних, різні варіанти використання оператора присвоювання, введення та виведення інформації, способи введення та виведення інформації, результати виконання реалізованого у вигляді програми (проекту) розробленого лінійного алгоритму для запропонованих вхідних даних

класифікує: арифметичні операції, стандартні підпрограми, файли з вхідною та вихідною інформацією

аналізує: коректне визначення типів змінних щодо ефективного використання пам’яті комп’ютера при розв’язуванні конкретної задачі, відмінність між аргументами, результатами та проміжними величинами для заданих прикладів алгоритмів, результати роботи реалізованого у вигляді програми (проекту) розробленого лінійного алгоритму

оцінює: результати роботи реалізованого у вигляді програми (проекту) розробленого лінійного алгоритму для власних вхідних даних

висловлює судження: щодо смислу введення різних типів змінних, необхідності використання коментарів при розробці алгоритмів у їх тексті, необхідності використання коментарів при введенні початкової інформації та при виведенні результуючої інформації, необхідності тестування розробленого алгоритму, необхідності використання можливостей середовища програмування під час налагодження лінійної програми (проекту)

розв’язує: завдання по створенню, реалізації мовою програмування та тестуванню лінійних алгоритмів з використанням операторів присвоювання, арифметичних виразів, стандартних функцій, різних способів введення і виведення інформації

спостерігає: за покроковим виконанням реалізованих у вигляді програм (проектів) розроблених лінійних алгоритмів, за виконанням програм (проектів)

використовує: можливості середовища програмування для створення та налагодження програм (проектів), що базуються на лінійних алгоритмах, коментарі у тексті програми, при введенні початкової інформації та при виведенні результуючої інформації

дотримується правил: роботи за комп’ютером, реалізації лінійних алгоритмів у вигляді програм (проектів)

показує на комп’ютері: покрокове виконання створеної лінійної програми (проекту), введення початкової інформації, виведення результуючої інформації, можливості перегляду значень аргументів, результатів та проміжних величин, виконання лінійної програми (проекту) для власних розроблених вхідних даних

^ Тема 6: «Робота у середовищі програмування у консольному режимі», 4 години

Зміст навчального матеріалу:

поняття консольного режиму виконання програми та можливості його використання; знайомство з можливостями середовища об’єктно-орієнтованого програмування щодо роботи у консольному режимі; можливості створення, редагування та тестування програм у консольному режимі; можливості введення та виведення інформації для виконання програм у консольному режимі; використання текстових файлів для введення та виведення інформації; розв’язування задач у консольному режимі


^ Практичні роботи:

«Створення, редагування та тестування програм у консольному режимі»

«Використання текстових файлів для розв’язування задач у консольному режимі»


^ Лабораторна робота:

«Реалізація лінійних алгоритмів з використанням консольного режиму середовища програмування»

називає: консольний режим як одну із можливостей реалізації розробленого алгоритму у середовищі програмування; опції середовища програмування, необхідні для виконання програми у консольному режимі

наводить: приклади доцільності використання консольного режиму для виконання програми

розпізнає: опції середовища програмування, які використовуються для виконання програми у консольному режимі

характеризує: особливості використання консольного режиму для реалізації і виконання програм

описує: етапи виконання програми у консольному режимі

пояснює: можливості та послідовність етапів виконання програми у консольному режимі

формулює: принципи роботи під час створення, редагування та тестування програми у консольному режимі

обґрунтовує: доцільність використання консольного режиму для реалізації і виконання програм

порівнює: процес створення, редагування та тестування програми з використанням форм та у консольному режимі

аналізує: переваги та недоліки використання консольного режиму для створення, редагування та тестування програм

оцінює: необхідність використання консольного режиму для створення, редагування та тестування конкретної програми

висловлює судження: щодо особливостей, необхідності та доцільності використання консольного режиму для створення, редагування та тестування програм

спостерігає: за процесом налагодження програм у консольному режимі

використовує: можливості середовища програмування для створення, редагування та тестування програм

дотримується правил: роботи за комп’ютером, роботи у середовищі програмування у консольному режимі

показує на комп’ютері: покрокове виконання створеної лінійної програми, введення початкової інформації, виведення результуючої інформації, виконання лінійної програми для власних розроблених вхідних даних у консольному режимі

^ Тема 7: «Алгоритми з розгалуженнями», 16 годин

Зміст навчального матеріалу:

логічні вирази та логічні операції; таблиці iстиностi; оператор розгалуження; вкладені розгалуження; оператор вибору


^ Практичні роботи:

«Побудова алгоритмів з послідовними розгалуженнями»,

«Побудова алгоритмів з вкладеними розгалуженнями та оператором вибору»


^ Лабораторні роботи:

«Реалізація алгоритмів з послідовними розгалуженнями у вигляді програм (проектів)»,

«Реалізація алгоритмів з вкладеними розгалуженнями та оператором вибору у вигляді програм (проектів)»

називає: логічні операції, два види логічних виразів, два види оператора розгалуження, оператор варіанта

наводить: приклади простих та складених логічних виразів, приклади виконання логічних операцій, приклади простих та вкладених розгалужень, приклади алгоритмів з використанням команди вибору

розпізнає: прості та складені логічні вирази, логічні операції AND, OR, NOT, скорочену і повну форму операторів розгалуження, послідовні та вкладені розгалуження

характеризує: особливості простих і складених логічних виразів, особливості виконання логічних операцій, особливості скороченої і повної форм розгалуження, послідовних і вкладених конструкцій розгалуження, особливості двох форм оператора вибору

описує: загальний вигляд оператора умовного переходу у повній та скороченій формах, загальний вигляд оператора вибору у повній та скороченій формах

пояснює: відмінність між простими та складеними логічними виразами, відмінність між виконанням логічних операцій AND, OR, NOT, відмінність між скороченою і повною формою операції розгалуження, особливості використання послідовних і вкладених розгалужень

формулює: означення логічного виразу, простого логічного виразу, складеного логічного виразу, означення розгалуженого алгоритму

обґрунтовує: необхідність використання і застосування логічних виразів при складанні алгоритмів, необхідність існування двох форм розгалуження, необхідність коректного використання двох форм розгалуження, послідовних та вкладених розгалужень, оператора вибору, доцільність і значення тестування розроблених алгоритмів з розгалуженнями

порівнює: дві різні форми розгалуження, послідовні та вкладені конструкції розгалужень, результати виконання реалізованого у вигляді програми (проекту) розробленого розгалуженого алгоритму для запропонованих вхідних даних

класифікує: розгалужені алгоритми за двома формами операторів розгалуження, за різними конструкціями розгалужень

аналізує: відмінність між простими та складеними логічними виразами, скороченою та повною формами розгалужень для заданих прикладів алгоритмів, результати роботи реалізованого у вигляді програми (проекту) розробленого розгалуженого алгоритму

оцінює: результати роботи реалізованого у вигляді програми (проекту) розробленого розгалуженого алгоритму для власних вхідних даних

висловлює судження: щодо коректності використання простих або складених логічних виразів, скороченої або повної форми розгалуження, послідовних або вкладених розгалужень у заданих прикладах, необхідності використання можливостей середовища програмування під час налагодження розгалуженої програми (проекту)

розв’язує: завдання по створенню та тестуванню розгалужених алгоритмів з використанням операторів умовного переходу, вибору, різних розгалужених конструкцій

спостерігає: за покроковим виконанням реалізованих у вигляді програми (проекту) розроблених розгалужених алгоритмів, за виконанням програми (проекту)

використовує: можливості середовища програмування для створення та налагодження розгалужених програм (проектів), коментарі у тексті програми (проекту), при введенні початкової інформації та при виведенні результуючої інформації

дотримується правил: роботи за комп’ютером, реалізації розгалужених алгоритмів у вигляді програм (проектів)

показує на комп’ютері: покрокове виконання створеної розгалуженої програми (проекту), введення початкової інформації, виведення результуючої інформації, виконання розгалуженої програми (проекту) для власних розроблених вхідних даних

ІІ семестр (57 год. (54+3 рез.) ,3 год. на тиждень )

Тема 8: «Алгоритми з повтореннями», 14 годин

^ Зміст навчального матеріалу:

алгоритми з повтореннями; оператори циклу мовою програмування; поєднання повторення і розгалуження; рекурентні послідовності; вкладені цикли; можливості середовища програмування для роботи з циклічними програмами (проектами)


^ Практичні роботи:

«Побудова алгоритмів з послідовними повтореннями»

«Побудова рекурентних алгоритмів»

«Побудова алгоритмів з вкладеними повтореннями»


^ Лабораторні роботи:

«Реалізація алгоритмів з послідовними повтореннями у вигляді програм (проектів)»

«Реалізація рекурентних алгоритмів у вигляді програм (проектів)»

«Реалізація алгоритмів з вкладеними повтореннями у вигляді програм (проектів)»

називає: всі різновиди операторів повторення, можливості середовища програмування для роботи з циклічними програмами (проектами)

наводить: приклади повторень з передумовою, з післяумовою, з параметром; приклади виконання повторень з передумовою, з післяумовою, з параметром; рекурентних алгоритмів; вкладених циклів

розпізнає: циклічні алгоритми з передумовою, з післяумовою, з параметром; рекурентні алгоритми, вкладені цикли

характеризує: особливості запису і виконання циклічних алгоритмів з передумовою, з післяумовою, з параметром; особливості створення і виконання рекурентних алгоритмів; особливості запису і виконання вкладених циклів

описує: загальний вигляд операторів повторення з передумовою, з післяумовою, з параметром; схематичне виконання рекурентних алгоритмів

пояснює: відмінність між виконанням повторень з передумовою, з післяумовою, з параметром; виконання рекурентних алгоритмів та вкладених циклів

формулює: принципи роботи повторень з передумовою, з післяумовою, з параметром; принципи роботи рекурентних алгоритмів, принципи роботи вкладених циклів

обґрунтовує: необхідність та доцільність використання і застосування повторень з передумовою, з післяумовою, з параметром; необхідність використання і застосування рекурентних алгоритмів і вкладених циклів; необхідність і доцільність використання можливостей середовища програмування для налагодження циклічних програм (проектів); доцільність і значення тестування розроблених алгоритмів з повтореннями

порівнює: всі види повторень, послідовні та вкладені повторення, повторення з розгалуженнями та розгалуження з повтореннями

класифікує: алгоритми з повтореннями за трьома видами команд повторень

аналізує: відмінність між повтореннями з передумовою, з післяумовою, з параметром для заданих прикладів алгоритмів; відмінність між повтореннями з розгалуженнями та розгалуженнями з повтореннями, з вкладеними циклами, рекурентністю для заданих прикладів алгоритмів, результати роботи реалізованого у вигляді програми (проекту) розробленого циклічного алгоритму

оцінює: результати роботи реалізованого у вигляді програми (проекту) розробленого циклічного алгоритму для власних вхідних даних

висловлює судження: щодо коректності використання у заданих прикладах повторень з передумовою, з післяумовою, з параметром, рекурентних послідовностей, вкладених циклів, повторень з розгалуженнями, розгалужень з повтореннями; необхідності використання можливостей середовища програмування під час налагодження циклічної програми (проекту)

розв’язує: завдання по створенню та тестуванню циклічних алгоритмів з використанням всіх видів операторів повторення, різних циклічних конструкцій

спостерігає: за покроковим виконанням реалізованих у вигляді програми (проекту) розроблених циклічних алгоритмів, за виконанням програми (проекту)

використовує: можливості середовища програмування для створення та налагодження циклічних програм (проектів), коментарі у тексті програми (проекту), при введенні початкової інформації та при виведенні результуючої інформації

дотримується правил: роботи за комп’ютером, реалізації циклічних алгоритмів у вигляді програм (проектів)

показує на комп’ютері: покрокове виконання створеної циклічної програми (проекту), введення початкової інформації, виведення результуючої інформації, виконання циклічної програми (проекту) для власних розроблених вхідних даних

^ Тема 9: «Масиви. Рядкові величини», 14 годин

Зміст навчального матеріалу:

поняття масиву; прості та структуровані типи мовою програмування; одновимірні та двовимірні масиви; рядкові величини; класичні алгоритми для роботи з масивами та рядками (пошук заданого елемента в масиві, пошук та заміна підрядка, пошук мінімального або максимального елемента масиву, упорядкування масиву)


^ Практичні роботи:

«Побудова алгоритмів з одновимірними і двовимірними масивами»

«Побудова алгоритмів з обробкою рядкових величин»

«Класичні алгоритми для роботи з масивами»


^ Лабораторні роботи:

«Реалізація алгоритмів з одновимірними і двовимірними масивами у вигляді програм (проектів)»

«Реалізація алгоритмів з обробкою рядкових величин у вигляді програм (проектів)»

«Реалізація класичних алгоритмів для роботи з масивами та рядковими величинами у вигляді програм (проектів)»

називає: одновимірні та двовимірні масиви, цілочислові та дійсні масиви, символьні масиви, процедури та функції для роботи з символьними масивами, класичні алгоритми для роботи з масивами та рядками

наводить: приклади одновимірних та двовимірних масивів, символьних масивів

розпізнає: алгоритми з використанням одновимірних та двовимірних масивів, символьних масивів

характеризує: особливості опису і використання одновимірних та двовимірних масивів, символьних масивів, особливості застосування класичних алгоритмів для роботи з масивами та рядками

описує: одновимірні та двовимірні масиви, символьні масиви, результати роботи реалізованого у вигляді програми (проекту) розробленого алгоритму для запропонованих вхідних даних

пояснює: принципи введення, виведення та обробки елементів масивів та рядкових величин

формулює: означення одновимірних, двовимірних масивів, індексу елемента масиву

обґрунтовує: доцільність використання масивів при розробці алгоритмів, необхідність застосування класичних алгоритмів для роботи з масивами та рядками для розв’язування алгоритмічних задач, значення тестування реалізованих у вигляді програм (проектів) розроблених алгоритмів

порівнює: алгоритми без використання масивів та з їх застосуванням, результати виконання реалізованого у вигляді програми (проекту) розробленого алгоритму для запропонованих вхідних даних

класифікує: алгоритми за розмірністю використаних масивів, за кількістю використаних масивів, за кількістю циклів, використаних в алгоритмі для введення, обробки та виведення елементів масивів, за класичними алгоритмами для роботи з масивами та рядками, зокрема алгоритмами упорядкування елементів одновимірних масивів

аналізує: відмінність між одновимірними та двовимірними масивами, між алгоритмами упорядкування елементів одновимірних масивів, особливості роботи з цілочисловими, дійсними, символьними масивами

оцінює: результати роботи реалізованого у вигляді програми (проекту) розробленого алгоритму з використанням масивів для власних вхідних даних

висловлює судження: щодо коректності використання у заданих прикладах одновимірних або двовимірних масивів, символьних масивів, класичних алгоритмів для роботи з масивами та рядками

розв’язує: завдання по створенню, реалізації у вигляді програм (проектів) та тестуванню алгоритмів з використанням масивів

спостерігає: за покроковим виконанням реалізованих у вигляді програм (проектів) розроблених алгоритмів з використанням масивів, за виконанням програм (проектів)

використовує: можливості середовища програмування для створення та налагодження програм з використанням масивів, класичні алгоритми для роботи з масивами та рядками при розв’язуванні алгоритмічних задач

дотримується правил: роботи за комп’ютером, реалізації алгоритмів з використанням масивів у вигляді програм

показує на комп’ютері: покрокове виконання створеної програми (проекту) з використанням масивів, введення початкової інформації, виведення результуючої інформації, виконання циклічної програми (проекту) для власних розроблених вхідних даних

^ Тема 10: «Підпрограми. Процедури та функції», 14 годин

Зміст навчального матеріалу:

поняття підпрограми; локальні та глобальні змінні; формальні та фактичні параметри; рекурсія; рекурсивні алгоритми; рекурсія у мові програмування; створення підпрограм користувача та їх реалізація мовою програмування


^ Практичні роботи:

«Побудова алгоритмів з використанням процедур і функцій»

«Побудова рекурсивних алгоритмів»


Лабораторні роботи:

«Реалізація алгоритмів з використанням процедур і функцій у вигляді програм (проектів)»

«Реалізація рекурсивних алгоритмів у вигляді програм (проектів)»


називає: локальні та глобальні змінні, процедури і функції у мові програмування, формальні та фактичні параметри

наводить: приклади локальних та глобальних змінних, процедур і функцій у мові програмування, формальних та фактичних параметрів; рекурсивних функцій та процедур

розпізнає: локальні та глобальні змінні, процедури і функції, формальні та фактичні параметри; рекурсивні функції та процедури

характеризує: особливості використання локальних та глобальних змінних, процедур і функції у мові програмування, формальних та фактичних параметрів; особливості рекурсивних функцій та процедур

описує: локальні та глобальні змінні, процедури і функції у мові програмування, формальне та фактичні параметри, організацію рекурсивних функцій та процедур

пояснює: відмінність між локальними та глобальними змінними, формальними та фактичними параметрами, між процедурами та функціями, принципи виклику та виконання функцій та процедур, принципи роботи рекурсивних функцій та процедур, результати роботи реалізованого у вигляді програми (проекту) розробленого алгоритму для запропонованих вхідних даних

формулює: означення локальних та глобальних змінних, формальних та фактичних параметрів, загальний вигляд опису функцій та процедур

обґрунтовує: доцільність використання локальних та глобальних змінних, формальних та фактичних параметрів, функцій або процедур, використання рекурсивних функцій або процедур, значення тестування реалізованих у вигляді програми (проекту) розроблених алгоритмів

порівнює: принципи виклику та виконання функцій і процедур, принципи виклику та виконання рекурсивних функцій і процедур, результати виконання реалізованого у вигляді програми (проекту) розробленого алгоритму для запропонованих вхідних даних

класифікує: алгоритми з використанням функцій і процедур, алгоритми з використанням рекурсивних функцій і процедур

аналізує: відмінність між локальними та глобальними змінними, формальними та фактичними параметрами, організацією та виконанням функцій і процедур, організацією та виконанням рекурсивних функцій і процедур

оцінює: результати роботи реалізованого у вигляді програми (проекту) розробленого алгоритму з використанням процедур і функцій для власних вхідних даних

висловлює судження: щодо коректності використання у заданих прикладах процедур і функцій

розв’язує: завдання по створенню та тестуванню алгоритмів з використанням процедур і функцій

спостерігає: за покроковим виконанням реалізованих у вигляді програми (проекту) розроблених алгоритмів з використанням процедур і функцій

використовує: можливості середовища програмування для створення та налагодження програм (проектів) з використанням процедур та функцій

дотримується правил: роботи за комп’ютером, реалізації алгоритмів з використанням процедур і функцій у вигляді програм (проектів)

показує на комп’ютері: покрокове виконання створеної програми (проекту) з використанням процедур і функцій, введення початкової інформації, виведення результуючої інформації, виконання програми (проекту) з використанням процедур і функцій для власних розроблених вхідних даних

^ Тема 11: «Записи, множини, покажчики», 12 годин

Зміст навчального матеріалу:

записи; оператор приєднання WITH; множини; покажчики; використання динамічної пам’яті


^ Практичні роботи:

«Побудова алгоритмів з використанням записів»

«Побудова алгоритмів з використанням множин»

«Побудова алгоритмів з використанням покажчиків»


^ Лабораторні роботи:

«Реалізація алгоритмів з використанням записів у вигляді програм (проектів)»

«Реалізація алгоритмів з використанням множин у вигляді програм (проектів)»,

«Реалізація алгоритмів з використанням покажчиків у вигляді програм (проектів)»

називає: тип змінної «запис», оператор приєднання WITH, тип змінної «множина», тип змінної «покажчик»

наводить: приклади типів змінних «записи», оператора приєднання WITH, типів змінних «множини», типів змінних «покажчики»

розпізнає: змінні, що описані як записи, множини, покажчики

характеризує: особливості опису типів змінних «запис», «множина», «покажчик», особливості використання оператора приєднання WITH

описує: типи змінних «запис», «множина», «покажчик», використання оператора приєднання WITH

пояснює: відмінність між використанням декількох масивів та типу «запис», відмінність між використанням масивів для збереження інформації та типу «множина», відмінність між використанням статичних та динамічних змінних, особливості використання типів змінних «запис», «множина», «покажчик», результати роботи реалізованого у вигляді програми (проекту) розробленого алгоритму для запропонованих вхідних даних

формулює: принципи застосування та специфіку розподілу пам’яті комп’ютера для змінних типів «запис», «множина», «покажчик»

обґрунтовує: доцільність і переваги використання типів змінних «запис», «множина», «покажчик», оператора приєднання WITH, значення тестування реалізованих у вигляді програми (проекту) розроблених алгоритмів

порівнює: особливості використання записів та масивів, множин та масивів, статичної та динамічної пам’яті, результати виконання реалізованого у вигляді програми (проекту) розробленого алгоритму для запропонованих вхідних даних

класифікує: змінні за типами «запис», «множина», «покажчик»; алгоритми за використанням статичної та динамічної пам’яті

аналізує: відмінність між використанням статичних масивів і змінних типу «запис», «множина», «покажчик»

оцінює: результати роботи реалізованого у вигляді програми (проекту) розробленого алгоритму з використанням типів «запис», «множина», «покажчик» для власних вхідних даних

висловлює судження: щодо доцільності та ефективності типів «запис», «множина», «покажчик», динамічної пам’яті

розв’язує: завдання по створенню та тестуванню алгоритмів з використанням типів «запис», «множина», «покажчик», динамічної пам’яті

спостерігає: за покроковим виконанням реалізованих у вигляді програм (проектів) розроблених алгоритмів з використанням типів «запис», «множина», «покажчик», динамічної пам’яті

використовує: можливості середовища програмування для створення та налагодження програм (проектів) з використанням типів «запис», «множина», «покажчик», динамічної пам’яті

дотримується правил: роботи за комп’ютером, реалізації алгоритмів з використанням типів «запис», «множина», «покажчик», динамічної пам’яті

показує на комп’ютері: покрокове виконання створеної програми (проекту) з використанням типів «запис», «множина», «покажчик», динамічної пам’яті для власних розроблених вхідних даних

9499385301252963.html
9499539159475984.html
9499632323165058.html
9499679203534824.html
9499741910127137.html